Resume Автор

ДОДАЄТЬСЯ
БЕЗКОШТОВНО
ДО КОМПЛЕКТУ
РОБОЧИХ ЗОШИТІВ
НА КЛАС

В. А. Тетьоркіна, С. М. **********

до робочого зошита
В. А. Тетьоркіної, С. М. Погорелової
«Природознавство» для 2 класу

2

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ КУРСУ

«ПРИРОДОЗНАВСТВО» В 2 КЛАСІ

№

з/п

Назви теми за підручником «Природознавство»

для 2 класу (автор І. В. Грущинська)

Сторінка

підручника

Сторінка

зошита

1

Що таке явища природи?

5

1-2

2

Яку форму має Земля?

8-9

3-4

3

Яку форму має горизонт?

10-11

5-6

4

Чому буває день і ніч?

12-13

7

5

Чому відбувається зміна пір року?

14-15

8-9

6

Як спостерігати за полуденним розташуванням
Сонця?

16-17

10

7

Як вимірювати температуру повітря?

18-19

11

8

Де в природі міститься вода?

20-21

12

9

Як змінюється стан води при нагріванні й охоло-
дженні?

22-23

10

Що таке колообіг води в природі?

24-25

14

11

Якими бувають погода і хмарність?

26-27

13

12

Як виникає вітер?

28-29

15

13

Як народні прикмети допомагають передбачати
погоду?

30-31

14

Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на
природу і погоду?

32-33

Мандрівка перша. Природа восени. Як спостері-
гати за погодою восени. Осінній календар при-
роди

34-37

16,

18-19

15

Які в осені прикмети?

38-41

17

16

Які зміни відбуваються в природі восени?

42-43

20

17

Як змінюється нежива природа восени?

44-45

18

Які осінні явища відбуваються у житті рослин?

46-47

21

19

Як різняться рослини за тривалістю життя?

48-49

22

20

Як розмножуються рослини?

50-51

23

21

Як розселяються рослини?

52-53

23

22

Чому восени добре ростуть гриби?

54-55

24

23

Як змінюється життя комах і риб восени?

56-57

25-26

3

№

з/п

Назви теми за підручником «Природознавство»

для 2 класу (автор І. В. Грущинська)

Сторінка

підручника

Сторінка

зошита

24

Як змінюється восени життя птахів?

58-59

27

25

Як змінюється життя звірів восени?

60-61

28

26

Які зв’язки існують між неживою і живою при-
родою?

62-63

27

Які осінні турботи у людей в містах і селах?

64-65

29

28

Перевір себе: що я знаю про природу восени?

66-67

Мандрівка друга. Природа взимку. Як спосте-
рігати за погодою взимку. Зимовий календар
природи

68-71

35-36

29

Які прикмети у зими?

72-75

30

30

Які зміни відбуваються в природі взимку?

76-77

31-32

31

Як змінюється взимку нежива природа?

78-79

33-34

32

Як рослини пристосувалися до зими?

80-81

37-38

33

Як змінюється взимку життя комах і птахів?

82-83

39

34

Як звірі пристосувалися до життя взимку?

84-85

40

35

Як люди піклуються про тварин взимку?

86-87

41

36

Які турботи приносить зима людям?

88-89

42

37

Перевір себе: що я знаю про природу взимку?

90-91

Мандрівка третя. Природа навесні. Як спосте-
рігати за погодою навесні. Весняний календар
природи

92-95

44-45

38

Які прикмети у весни?

96-99

43

39

Які ознаки весни помітні в неживій природі?

100-101

40

Як дерева зустрічають весну?

102-103

46

41

Які трав’янисті рослини першими зацвітають
навесні?

104-105

47

42

Чому кажуть, що весняний день рік годує?

106-107

48

43

Коли з’являються навесні комахи?

108-109

49

44

Як змінюється життя риб навесні?

110-111

49

45

Коли повертаються із вирію перелітні птахи?

112-113

50

46

Як змінюється навесні життя звірів?

114-115

51

Продовження таблиці

4

№

з/п

Назви теми за підручником «Природознавство»

для 2 класу (автор І. В. Грущинська)

Сторінка

підручника

Сторінка

зошита

47

Як треба поводитися серед природи навесні?

116-117

48

Які весняні турботи у людей в містах і селах?

118-119

49

Які зміни відбуваються в природі навесні?

120-121

52

50

Перевір себе: що я знаю про погоду та природу
навесні?

122-123

Мандрівка четверта. Природа влітку. Як спо-
стерігати за погодою влітку. Літній календар
природи

124-127

54-55

51

Які прикмети у літа?

128-131

53

52

Як змінюється влітку нежива природа?

132-133

53

Як змінюється життя рослин влітку?

134-135

56-57

54

Які рослини зростають на луках та поблизу во-
дойм?

136-137

58

55

Чи всі лісові ягоди можна куштувати?

138-139

59

56

Як живеться тваринам у лісі влітку?

140-141

59-61

57

Як живеться тваринам улітку на луках та
водой мах?

142-143

58

Які рослини занесені до Червоної книги Украї-
ни?

144-145

62

59

Які тварини занесені до Червоної книги Украї-
ни?

146-147

62

60

Що ти знаєш про рослини — символи України?

148-149

61

Які зміни відбуваються в природі влітку?

150-151

63

62

Як змінюється впродовж року розташування
Сонця?

152-153

63

Як досліджувати природу влітку?

154-155

64

64

Перевір себе: що я знаю про природу та погоду
влітку?

156-157

Закінчення таблиці

5

c. 1

Завдання 2
Бесіда-міркування.
— Назвіть предмети природи. На які дві групи можна поділити предмети

природи?

— Назвіть предмети неживої (живої) природи.
— Чим предмети живої природи відрізняються від предметів неживої

природи?

— Заповніть схему цифрами, що відповідають назвам предметів живої

і неживої природи. Поясніть свій вибір.

Завдання 3
Бесіда-міркування за малюнком.
— Поясніть вираз: «У природі все взаємопов’язане».
— Розгляньте малюнок. Складіть оповідання про те, який зв’язок існує

між об’єктами неживої і живої природи.

— Поясніть, як нежива природа впливає на живу.
— Подумайте, що станеться, якщо на Землі зникнуть зелені рослини, або

припиняться дощі і Cонце не буде освітлювати та зігрівати Землю.

с. 2

Завдання 1
— Дайте визначення природних явищ. Назвіть їх і запишіть у зошиті.
Завдання 2
Бесіда за малюнками
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на кожному з них.
— Як можна назвати зміни, що відбуваються в природі?
— Які явища природи, зображені на малюнках, можна спостерігати восе-

ни?

— Зафарбуйте жовтим кружечки на малюнках з осінніми явищами при-

роди.

— Які явища природи, зображені художником, зазвичай спостерігають

узимку?

— Позначте блакитним кольором малюнки із зимовими явищами приро-

ди.

— Які явища природи із зображених на малюнках ми спостерігаємо на-

весні?

— Зафарбуйте кружечки зеленим на малюнках із весняними явищами

в природі.

— Які явища природи, зображені на малюнках, ви звикли спостерігати

влітку?

— Позначте червоним кольором малюнки з літніми явищами природи.
— Які ще явища природи можна спостерігати в різні пори року? Пояс-

ніть свої спостереження.

— Якби вам запропонували намалювати явища природи, що б ще ви на-

малювали?

6

Завдання 3
— До чого закликає нас народна мудрість?
— Як ви розумієте це прислів’я?
— Чому треба берегти природу?

с. 3

Завдання 1
Відгадування загадки.
— Відгадайте, про що йдеться у загадці.
Бесіда-міркування
— Як ви здогадалися, що це Земля?
— Що зображено на малюнку поряд із загадкою?
— Що таке глобус?
— Як перекладається слово «глобус»?
— Як перекладається слово «модель»?
— Яку форму має Земля?
— Які є докази того, що Земля має кулясту форму?
Завдання 3
Бесіда-міркування за малюнками.
— Яка зірка є джерелом тепла і світла для Землі?
— Поясніть, що таке тінь.
— Поєднайте загадки з малюнками-відгадками.

с. 4

Завдання 1
Дослідницький практикум
— Проведіть досліди. Які висновки можна зробити з цих дослідів? Запи-

шіть їх.

Завдання 2
Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
— Від чого залежить довжина тіні?
— Поясніть залежність між висотою Сонця на небосхилі та довжиною тіні.
— Поєднайте лініями опис положення Сонця з відповідною довжиною тіні.
Завдання 3
Робота з деформованим текстом.
— Що утворюють непрозорі предмети на шляху світла?
— Що називають тінню?
— Від чого залежить довжина тіні?
Доповніть речення своїми відповідями.

с. 5

Завдання 1
Відгадування загадки.
— Відгадайте, про що йдеться у загадці.

7

— Як ви здогадалися, що це горизонт?
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Розгляньте малюнок. Поясніть, чому якщо підніматися на гору, гори-

зонт розширюється?

— Як називається межа, де небо ніби з’єднується із землею?
— Чому горизонт здається нам круглим?
Завдання 3
Творче практичне завдання.
— Намалюйте горизонт і лінію горизонту.
Словникова робота.
— Поясніть слова «горизонт», «лінія горизонту». Доберіть до них і запи-

шіть близькі за змістом слова.

с. 6

Завдання 1
Заповнення опорних схем.
— Які основні сторони горизонту ти знаєш?
— Яку сторону горизонту опівдні підкаже сонце?
— Які сторони горизонту можна визначити зранку і на заході сонця?
— Як можна визначити північ?
— Підпишіть на схемі назви відсутніх основних сторін горизонту.
— Згадайте правила скорочень назв сторін горизонту і допишіть їх по-

ряд.

Завдання 2
Моделювання розташування об’єктів.
— Якщо покласти перед собою аркуш паперу, як розподіляться основні

сторони горизонту?

— Визначте розташування об’єктів відносно сторін горизонту.
Завдання 3
Розв’язування завдань щодо орієнтування на місцевості.
— Як потрібно стати до Сонця опівдні відповідно до тіні?
— Яка сторона горизонту буде перед твоїм обличчям, а яка — за спиною?
— Яку сторону горизонту буде визначати права рука, а яку — ліва?
— Запам’ятайте розташування сторін горизонту.
— Зорієнтуйтеся з напрямком розташування школи стосовно вашої до-

мівки.

Свої дослідження запишіть.

с. 7

Завдання 1
Бесіда-опитування.
— Навколо якої осі обертається Земля — справжньої чи уявної?
— За який час Земля робить один повний оберт навколо своєї осі?

8

— Як називається цей час?
— Що спричиняє зміну дня і ночі?
— Скільки разів Земля має обернутися навколо своєї осі, щоб відбулася

зміна дня і ночі?

— Скільки обертів навколо своєї осі зробить наша планета до наступного

понеділка?

Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Які пори доби зображені на малюнку?
— Яка пора доби спостерігається на неосвітленій частині Землі?
— У якому напрямку Земля обертається навколо своєї осі?
— Поміркуйте, чому Сонце піднімається на сході, а Земля обертається

навколо своєї осі із заходу на схід?

Завдання 3
Бесіда з логічним навантаженням.
— Як ви розумієте прислів’я: «Сюди ник, туди ник, та й день зник»?
— Поясніть, як живі істоти поводяться вдень і вночі.
— Розподіліть явища в природі: які відбуваються вдень, а які — вночі?
— Знайдіть помилки художника.

с. 8

Завдання 2
Бесіда з логічним навантаженням.
— Чому Земля в різні пори року займає різне положення відносно Сон-

ця?

— Що відбувається на поверхні Землі, коли вона нерівномірно освітлю-

ється Сонцем, а отже нагрівається?

— Що б трапилося на Землі, якби її вісь не була нахиленою?

с. 9

Узагальнююча бесіда.
— Скільки місяців складає один рік?
— Який місяць розпочинає календарний рік?
— Який місяць року покликав вас за парти?
— Як можна назвати проміжок року, коли ви навчаєтесь у школі?
— Яким місяцем закінчується навчальний рік?
— Що є причиною зміни пір року?
— Згадайте місяці, які відповідають кожній порі року.
— Виконайте завдання.

с. 10

Екскурсія 1
1. Що падає від предметів, освітлених Сонцем?
2. У який час доби ви спостерігали найдовшу і найкоротшу власні тіні

або тіні від інших предметів?

3. Чому вранці холодніше, ніж опівдні?

9

4. Як можна, не дивлячись на Сонце, визначити, високо чи низько воно

перебуває над поверхнею Землі?

Практична робота.
Спостерігати за видимим рухом Сонця протягом року можна за допомогою 

гномона. У сонячний день опівдні виберіть відкрите місце і встановіть пер-
пендикулярно до поверхні землі гномон. У тому місці, де закінчується тінь, 
проведіть риску і виміряйте відстань від гномона до риски. Це і буде довжина 
тіні від гномона. Опівдні Сонце стоїть найвище над горизонтом. Чим вище під-
німається Сонце, тим більше тепла отримує поверхня Землі, і навпаки: чим 
нижче Сонце піднімається над поверхнею нашої планети, тим менше тепла 
отримує Земля.

Зробіть висновок. (За тінню від гномона можна визначити висоту Сонця 

над горизонтом.)

— Що ще можна визначити за тінню від гномона? (Сторони горизонту.)
Підказка до творчого завдання. Зверніть увагу на тінь на малюнку.

с. 11

Завдання 1
Бесіда за малюнком.
— Що означає слово «термометр»? Для чого потрібні термометри?
— Розгляньте малюнок. Які види термометрів на ньому зображені?
— Що можна визначити за цими термометрами?
— Підпишіть назви термометрів. (1 — надвірний, 2 — кімнатний, 3 — 

медичний, 4 — для вимірювання температури води.)

Завдання 2
Практична робота.
— Запишіть показники температури повітря, використовуючи зна-

ки «+» та «–». Знаком «+» позначають тепло, знаком «–» — холод.

Завдання 3 
Практичне завдання. 
— Виміряйте та запишіть температуру тіла, повітря в класі, на вулиці, 

води з водопроводу.

с. 12

Завдання 1
Бесіда-обговорення.
— Які водоймища називають штучними? 
— Які водоймища називають природними?
Природні водоймища: моря, океани, озера, болота, джерела, річки, струмки.
Штучні: ставки, водосховища.
Завдання 2
Дослідницький практикум. 
— У яких станах буває вода у природі? 

10

Проведення досліду.
Для досліду потрібні: штатив, сухе пальне; хімічний стакан або колба, на 

дні якої мокрий пісок або вода. Зверху колби тарілка зі снігом або льодом. 

— Коли вода в колбі нагрівається, утворюється пара, яка піднімається 

вгору. Яке явище в природі вам це нагадує? (Туман.)

— Коли пара торкається холодної тарілки, на її дні утворюються краплі 

води. Поясніть чому. (Теплий пар охолоджується.)

— Що відбувається з краплинами, коли вони збільшуються? (Падають 

униз.) Яке явище в природі вам це нагадує? (Дощ.)

— Від чого нагрівається вода у природі?

Завдання 3
— Роздивіться малюнки і поясніть властивості води.

1. Покласти цукор у воду, і він розчиниться. (Вода — розчинник.)
2. Прогріти ґрунт, після чого на поверхні скла з’являться краплинки 

води. У ґрунті є вода.

(При нагріванні вода в ґрунті перетворилася на пару й осіла на хо-
лодному склі.)
3. Покласти лід у воду, лід плаває на поверхні води. (Лід легший за 

воду.)

Завдання 1
Бесіда за малюнками. 
— Як утворюються хмари?
— Чому хмари безперервно рухаються по небу?
— Які хмари приносять опади?
— Роздивіться малюнки із зображенням хмар різних видів і впишіть від-

повідні номери. (1 — перисті, 2 — купчасті, 3 — шаруваті. Порядок 
цифр: 2, 3, 1.)

— Поясніть, чому вони так називаються. (Перисті хмари — найвищі, ма-

ють вигляд яскраво-білих шовковистих волокон, розкиданих по небу. 
Купчасті нагадують кучугури пуху, з рівною нижньою кромкою і ку-
полами. Шаруваті хмари — найнижчі, сірого кольору, переміщаються 
над землею, суцільно закриваючи все небо.)

Завдання 2 
— Що таке хмарність? Якою вона буває?
— Роздивіться малюнки, що зображують хмарність, позначте їх. (1 — 

ясно, 2 — похмуро, 3 — хмарно.) 

Завдання 3
— Навчайтеся визначати ознаки покращення та погіршення погоди. По-

єднайте ознаки погоди з відповідним станом природи.

с. 14

Завдання 1
Бесіда за малюнком.
— Що називають колообігом води в природі?
— Роздивіться схему і домалюйте її за допомогою умовних позначень.

11

Завдання 2
Робота з батьками.
— Зробіть модель колообігу води в природі та спостерігайте за змінами, 

які відбуваються з водою. (Сонце нагріває воду, вона почне випарову-
ватися, підніматися вгору і конденсуватися на холодній плівці. Кра-
плі падатимуть у меншу банку.) 

— Зробіть висновок про те, як відбувається колообіг води в природі.

(Вода випаровується з поверхні землі, морів і океанів, піднімається 
вгору і перетворюється на хмари. Хмари розносяться вітром, і з них 
випадає дощ або сніг.)

с. 15

Завдання 1
Робота з деформованим текстом.
Вітер — це рух повітря. Властивості вітру залежать від його сили і на-

прямку. Напрямок вітру визначають за сторонами горизонту, звідкіля він дме.

Завдання 2
Заповнення схеми «Властивості повітря».

Повітря

Прозоре

Займає простір

Стискається

при охолодженні

Не має запаху

і смаку

Розширюється

при нагріванні

Безбарвне

Завдання 3
Визначення сили вітру.
1 — тихо, 2 — легенький, 3 — сильний, 4 — буревій.

с. 16

Відгадування загадок. 
— Відгадки позначте умовними позначками, якими ви будете користува-

тися під час спостережень за погодою.

Не дід, а сивий,
Не спить, а стелиться,
Вкриває землю й океан,
Ну а звуть його (туман).
Без рук, без ніг, а вікна відчиняє. (Вітер.)
Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають. (Дощ.)

12

У нас зимою білим цвітом
Садок зацвів, неначе літом. (Іній.)
— Що це? Що це? —
Всі кричать.
— Білі мухи он летять. (Сніг.)
Летіла орлиця по синьому небі,
Крила розпустила — сонце закрила.
Сонця немає. Коли це буває? (Коли похмуро.)
Із-за гаю, з-за діброви
Вийшли дівки чорноброві.
Шати в небі розкидають,
Трошки сонце закривають. 
(Хмари по всьому небу, хмарно.)

с. 17

Учіться спостерігати за природою. Уважно прочитайте, за якими явищами 

треба спостерігати, якими умовними позначеннями користуватися. Свої спо-
стереження записуйте у календарик.

с. 18–19

Розпочинати ведення календарика спостережень за погодою треба відразу 

після вивчення теми «Термометр». Щодня спостерігайте за хмарністю, опадами 
та іншими явищами природи, записуйте температуру повітря, визначайте силу 
вітру (напрямок вітру у 2 класі не визначається). Результати спостережень 
записуйте щодня в календарик за допомогою умовних позначень.

с. 20

Екскурсія 2 «Які зміни відбуваються в природі восени?»
Бесіда про характерні ознаки осені в неживій природі.
— Які зміни відбулися в неживій природі восени?
— Як змінилася висота Сонця над горизонтом?
— Визначте довжину тіні від гномона. Про що вона свідчить?
— Як висота Сонця над горизонтом впливає на температуру повітря?
— Які опади ви спостерігали протягом місяця?
— Як змінилася тривалість дня і ночі?
Бесіда про зміни в житті рослин і тварин восени.
— Які зміни відбулися в зовнішньому вигляді дерев, кущів, тра в’я нистих 

рослин?

— На яких деревах і кущах пожовтіло листя?
— Які дерева вже скинули свій зелений наряд? Чому?
— На яких рослинах можна побачити яскраві плоди?
— Яких комах ви побачили на квітах?
— Які птахи не відлетіли у вирій?
Підсумок екскурсії. В класі вчитель проводить підсумкову бесіду, після 

якої учні виконують у зошиті завдання на с. 20–21 та заповнюють календа-
рик осені.

13

с. 22

Завдання 1
Бесіда за малюнком. 
— Розгляньте малюнок. Які з цих рослин ви зустрічали в природі? Чи 

знаєте ви назви цих рослин?

— На які групи можна поділити ці рослини?
— Які з них належать до дерев, які — до кущів, а які — до тра в’я нис тих 

рослин?

— Чим різняться дуб і ялина?
— Який із кущів належить до садових рослин, а який — до пар кових?
— Яка з трав’янистих рослин є дикорослою, а яка — ягідною?
— Наведіть кілька прикладів відомих вам рослин кожної групи.
Завдання 2
Робота з деформованим текстом.
— Що таке дерево?
— Які рослини називаються кущами?
— Які рослини називаються трав’янистими?
Завдання 3
Заповнення блок-схеми.
— На які групи за тривалістю життя можна розподілити всі рос лини?
— До якої групи рослин за тривалістю життя належать дерева?
— До якої групи рослин за тривалістю життя належать кущі?
— Як довго живуть трав’янисті рослини? 
— Які рослини належать до дворічних?
— Наведіть приклади і запишіть назви однорічних, дворічних, багаторіч-

них рослин.

с. 23

Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Які рослини зображені на малюнках?
— Які ознаки притаманні кожній із цих рослин?
— Якими органами можуть розмножуватися полуниця, цибуля, картопля? 
— Як ще можуть розмножуватися рослини? 
Завдання 2
Бесіда за малюнками.
— Плоди яких рослин ви впізнали на малюнку? 
— Які пристосування допомагають їм розселятися?
— Які рослини розносить вітер?
— Які рослини розносять тварини?
— Як водяний потік річки, струмка сприяє розповсюдженню рослин? 
— Чи може людина спричиняти розселення рослин?
— Скомпонуйте відповіді. Запишіть групи цифр у три рядки.
Вітром: 2.
Водою: 1.
За допомогою людини і тварини: 3, 4, 5, 6, 7.

14

с. 24

Завдання 1
Бесіда-міркування з використанням кольорової вставки.
— Що в природі з’являється і починає швидко рости після рясного дощу 

в теплу погоду?

— В яку пору року найчастіше буває така погода?
— Коли з’являються гриби в лісі?
— В яку пору року найбільше грибів?
— Які їстівні гриби вам відомі?
— Яких отруйних грибів ви повинні остерігатися? Розгляньте кольоро-

ву вставку. Визначте їстівні та отруйні гриби. Виріжте малюнки і на-
клейте їх відповідно до назв.

Завдання 2
Бесіда-узагальнення.
— Чи доводилося вам збирати гриби? Розкажіть про це.
— Які їстівні гриби ви можете визначити?
— Які практичні навички щодо збору грибів у лісі ви отримали від до-

рослих?

— В яких лісах найчастіше зустрічаються маслюки, рижики, лисички?
— Під якими деревами слід шукати білі гриби?
— Який гриб дружить з осикою, а який — з березою?
— Назви яких грибів пішли від місця його проживання? 

с. 25

Завдання 1
Бесіда за малюнками для виявлення життєвого досвіду учнів.
— Розгляньте малюнки. 
— Назвіть тварин, що на них зображені. 
— Визначте, до яких груп тварин вони належать.
— Які пристосування до життя у воді об’єднують усіх риб?
— Чим комахи відрізняються від інших тварин?

Завдання 2
Узагальнення типових ознак тварин.
— Уважно прочитайте характеристики ознаки будови й поведінки даної 

тварини.

— Назвіть її.
— Поясніть свою відповідь.

Завдання 3
Заповнення таблиці.
— Розгляньте свої спостереження в календарику осені.
— Яка температура повітря переважно спостерігалася у вересні? А у жовт ні?
— Як нежива природа впливає на зміни в житті комах восени?
— Які рослини продовжували своє осіннє цвітіння?
— Які комахи над ними кружляли?
— Впишіть у таблицю їх назви.

15

с. 26

Завдання 1
Завдання з логічним навантаженням.
— Чому тварини змінюють свій спосіб життя восени?
— Які зміни відбулися в житті комах? Чому?
— Куди зникають комахи восени? Поясни чому.
— Чому з приходом осені змінюється спосіб життя риб?
— Які риби залягають спати в глибокі зимувальні ями?
— Як поводяться восени хижі риби? Наведіть приклади.
Завдання 2
Завдання з логічним навантаженням.
— Розгляньте малюнок.
— Згадайте особливості будови тіла комах.
— Доведіть, що тварина на малюнку не належать до комах. Підпишіть, 

хто це.

Завдання 3
Завдання на співставлення.
— Розгляньте малюнок.
— Згадайте характерні ознаки цих риб.
— Напишіть у кружечках потрібні цифри.
Завдання 4
Творче завдання (Розв’язання проблемних питань).
— Які риби зображені на малюнку?
— Що ви знаєте про життя щуки?
— Чому хижаків вважають санітарами природи? Складіть розповідь за 

ма люнком.

с. 27

Завдання 1
Узагальнення типових ознак птахів.
— Яка особлива форма будови тіла у птахів? 
— Уважно перечитайте характерні ознаки будови і поведінки даної тва-

рини.

— Назвіть її.
— Поясніть свій вибір.
Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Розгляньте малюнок.
— Назвіть тварин, що на ньому зображені.
— Згадайте, чим живляться журавель і сіра чапля.
— Який основний корм мають ластівки і синиці?
— Чому дятла називають санітаром лісу?
— Як змінюється восени життя птахів?
— Які пташки залишаються у нас зимувати?
— Як називають цих птахів?

16

— Що є причиною відльоту великої кількості пташок із настанням піз-

ньої осені?

— Як називають пташок, що вирушають у вирій?
— Які пташки живуть поряд із житлом людей восени? Зафарбуйте кру-

жечки синім кольором біля осілих пташок, перелітних позначте зеле-
ним.

Завдання 4 
Робота в парах.
— Поясніть і перевірте народні прикмети.
— За якими прикметами прийнято вважати, якою буде осінь?
— На які зміни в погоді слід чекати, спостерігаючи за птахами?

с. 28

Завдання 1
Робота в парах.
— Чому в народі так кажуть?
 

Вовк щороку линяє, та норов не міняє.

Завелася куниця — життя білці не буде.

У листопаді заєць шубу міняє, бо зиму відчуває.

— Які ще зміни в живій природі відбуваються восени?
Завдання 2
Бесіда-міркування за малюнком.
— Чому тварини змінюють восени свій спосіб життя?
— Що роблять звірі, яким доведеться не спати всю зиму?
— Що саме вони запасають на зиму?
— Розкажіть, як різні тварини готуються до суворої зими.
— Розгляньте малюнок. З’єднайте стрілками, хто що запасає собі на зиму.
Завдання 3
Завдання з логічним навантаженням.
— Що відбувається з хутром диких тварин восени?
— Які звірі линяють восени?
— Із чим пов’язані зміни забарвлення й хутра у звірів? Наведіть приклади.
Завдання 4
Робота в парах.
— Поєднайте назви тварин з їхнім житлом.
— Які тварини засинають узимку?
— Які тварини запасають собі корм в дуплах і норах?

с. 29

Завдання 1
Робота в парах.
— Що роблять люди восени на городі?
— Чим займаються люди в полі?
— Які роботи ви спостерігали восени в місті?

17

— Допишіть, чим займаються люди в місті та селі восени.
— Чому відбулася зміна праці людей з настанням осені?

Завдання 2
Заповнення узагальнюючої таблиці. «Осінні дари природи».
— Які дари лісу можна побачити восени?
— Що збирають восени на городах?
— Які осінні плоди збирають люди в садах?
— Заповніть таблицю прикладами дарів лісу, саду і городу.

Завдання 3
Творча робота.
— Наведіть приклади своїх добрих справ у природі восени.

(Збирання врожаю в садах, на городі; висаджування дерев, кущів; зби-
рання насіння квітів, збирання насіння плодів і т. ін.)

— Розкажіть про осінні роботи садівників у необхідній послідовності. 

(Знищення шкідників, вапнування стовбурів; обв’язування стовбурів; 
висаджування плодових дерев.)

— Розкажіть, яку роботу виконують учні восени. 
— У яких роботах вам доводилося брати участь?

с. 30

Завдання 1
Бесіда.
— Назвіть зимові місяці. 
— Чому вони так називаються?
— Як назви місяців відповідають стану погоди взимку?
Завдання 2
Розв’язання кросворду. Відгадування загадок. Виконання малюнку.
1. Місце, де зимують тварини, у тому числі й риби. (Зимівля.)
2. Окремий шматок льоду, який повільно пливе на поверхні води. (Кри-

жина.)

3. Сильний вітер зі снігом. (Заметіль.)
4. Льодова кірка на поверхні снігового покриву. (Наст.)

Завдання 3
Закріплення поняття про зимові природні явища.
Сніг кружляє у повітрі — завірюха.
Замерзла вода — лід.
Падає сніг — снігопад.

с. 31

Екскурсія 3 «Як спостерігати за природою взимку?»
Бесіда щодо виявлення характерних ознак зими в неживій природі.
— Які зміни відбулися в неживій природі взимку?

18

— Як змінилася висота Сонця над горизонтом?
— Визначте довжину тіні від гномона. Про що вона свідчить?
— Як висота Сонця над горизонтом впливає на температуру повітря?
— Які опади ви спостерігали протягом місяця?
— Як змінилася тривалість дня і ночі?
Бесіда про зміни в житті рослин і тварин узимку.

Проблемне запитання: як рослини пристосувалися до зими?
Дослідницька робота в групах. Учні розглядають кору дерев, бруньки, 

плоди, виявляють відмінності та особливості. Вчаться розпізнавати дерева та 
кущі за кольором кори, за бруньками, за плодами. 

— Яке значення в житті дерев і кущів має кора?
Учні розгрібають сніг і роздивляються, в якому стані перебувають тра-

в’янисті рослини.

— Чому трав’янисті рослини залишаються зеленими навіть під снігом? 
— Яке значення для трав’янистих рослин має сніг?
— Які дерева стоять і взимку зеленими? Чому? 
Гра «Знайди за описом рослину».
Учні спостерігають за поведінкою птахів та інших тварин.
Підсумок екскурсії. В класі вчитель проводить підсумкову бесіду, після 

якої учні виконують у зошиті завдання на с. 31–32 та заповнюють календа-
рик зими.

с. 32

Практична робота 2 «Спостереження за формою сніжинок за допомогою 
лупи»
— Відгадайте загадку і запишіть відгадку.
— За допомогою лупи роздивіться сніжинки, визначте їх форму й оцініть 

різноманітність.

— Зробіть малюнок.
— Зробіть висновок. (Сніжинки утворюються так: водяна пара підніма-

ється вгору, охолоджується, замерзає в атмосфері й перетворюється 
на крижинки — маленькі кристалики. Коли розміри змерзлих крижи-
нок виявляються досить великими, вони починають повільно опуска-
тися до землі — це і є сніжинки.)

с. 33

Завдання 1
Робота з деформованим текстом.
Завдання 2
— Які явища природи характерні для зими?
— Що таке іній? Як він виникає?
— Що таке ожеледиця?
— Відгадайте загадки і поєднайте їх із малюнками.

У нас зимою білим цвітом 
Сад зацвів, неначе літом. (Іній.)

19

Хто малюнок на вікні 
Уночі зробив мені? (Мороз.)
Вся дорога вкрита льодом — 
Дуже слизько пішоходам.
І для транспорту біда — 
Небезпечна тут їзда. (Ожеледь.)
Скатертина біла 
Увесь світ накрила. (Сніг.)

с. 34

Завдання 1
Дослідницький практикум.
— Проведіть досліди. Зробіть висновки.
Підсумкова бесіда.
— Що відбувається з водою при зниженні температури?
— При якій температурі води з’являються крижинки?
— Що відбувається з водою при замерзанні? (Вона перетворюється на 

лід.)

— Яка властивість характерна для води, коли вона перетворюється на 

лід? (Вона розширюється.)

— Чому крижинки не тонуть у воді?

с. 35–36

Спостерігайте за погодою взимку і заповнюйте календарик зими.

с. 37

Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Як нежива природа взимку вплинула на зміни в житті рослин?
— Як рослини пристосувалися до зими?
— Під час екскурсії ви спостерігали за рослинами, тому можете визна-

чити дерева і кущі за корою. Відгадайте за описами дерева і кущ та 
з’єднайте текст із малюнками.

Маю розлогу крону і дуже пахучі квіти. Улітку коло мене гудять тисячі 

бджіл. Узимку моїми плодами-горішками живляться птахи. (Липа.)

У мене гладенька біла кора з чорними плямами. Мій сік багатий на віта-

міни. Навесні я найпершою розкриваю бруньки-сережки. (Береза.)

Про мене часто згадують у піснях. Узимку мої гілки обвішані кетягами 

яскраво-коралових ягід. Це улюблені ласощі пташок. (Калина.)

Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Уважно роздивіться малюнок. 
— Яке значення мають бруньки в житті рослин?
— Яку будову мають бруньки?

20

— Як різняться бруньки берези й липи між собою? (Бруньки берези дріб-

ні, паристі, загострені, чорно-коричневі, липкі від смолистих речо-
вин; бруньки у липи — поодинокі, округлі, маленькі, вкриті тільки 
двома лусочками.)

— Чому бруньки дерев і кущів не бояться морозів?
— Виконайте завдання за малюнком і зроби висновок про значення лусок 

у бруньки. (Від холоду бруньки захищені товстими лусками та вос-
ковим нальотом або волосками).

с. 38

Завдання 1
Бесіда за малюнками.
— Розгляньте малюнки. На багатьох деревах і кущах можна побачити 

плоди, якими живляться птахи. Плоди рослин узимку стають смачні-
шими після перших морозів. 

— Назвіть рослини, плоди яких ви бачите на малюнках. Підпишіть їх 

і розфарбуйте. (Терен, шипшина, горобина.)

Завдання 2
Творча робота.
— Які дерева залишаються взимку зеленими?
— Відгадайте загадки:
 

Голки в мене коротенькі і колючі, хоч маленькі. (Ялина.)

Всім знайомі ці гілки, на них довгі шишки, мов свічки. (Ялина.)

— Намалюйте дерева, які взимку не змінюють колір. (Ялина, сосна, ялиця.)

с. 39

Завдання 1
Бесіда-міркування.
— Чим живляться влітку ластівки, лелеки, солов’ї, жайворонки?
— Куди ховаються взимку павуки, комахи й жаби?
— Дайте відповідь на запитання: що є страшнішим для птахів — голод 

чи холод? (Голод.) Поясни чому.

Завдання 2
Бесіда за малюнком.
— Яких птахів називають зимуючими?
— Яких зимуючих птахів ви бачили?
— Чому взимку птахи наближаються до житла людей?
— Як ви допомагаєте птахам узимку? 
— Які птахи прилітають до ваших годівничок?
— Роздивіться уважно малюнок. Підпишіть. Для кожного птаха доберіть 

корм і з’єднайте стрілками відповідні малюнки. (Шишкар живиться 
шишками, дятел — шишками, а також обстежує дерева і видовбує 
шкідників, омелюх — ягодами, снігурі — ягодами та насінням.)

Це цікаво.
Де ночують птахи взимку? Ворон і галки ночують великими зграями у пар-

ках, садах, на деревах. Дятел, повзики, синиці, гаїчки хов?